Наклеп: свобода слова чи злочин

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.


Така історія сталась і з молодим юристом, про якого в інтернеті почали поширювати інформацію, що він є адвокатом, котрий захищав обвинувачених по одній із скандальних справ. Проте насправді в нього навіть немає ліцензії на адвокатську діяльність. На жаль, такі історії не поодинокі.


Що робити у такому випадку?


Для початку варто здійснити фіксацію змісту веб-сторінки, що порушує Ваші права. Також слід встановити особу порушника (власника веб-сайту) для пред’явлення йому претензії чи позову. Тобто на даному етапі потрібно зібрати належні докази для ефективного захисту порушених прав.


Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Конституція України гарантують кожному право на захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію. Найбільш поширеним і водночас найдієвішим способом захисту честі, гідності та ділової репутації є судовий. Відтак, фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності, честі та ділової репутації.


Депутаты из БПП предложили криминализировать клевету


Що стосується позовної давності по таких справах, то згідно зі статтею 258 Цивільного кодексу України позовна давність спливає після одного року. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня розміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.


Таким чином, позов вправі пред’явити фізична особа, відносно якої поширена недостовірна інформація, що порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (члени її сім’ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.


Відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту.


Що може стати причиною для судового позову?


- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;


- поширення інформації, що стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;


- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;


- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.


Майте на увазі, що згідно з положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов’язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.


Зауважу, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об’єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи, з честю пов’язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов’язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємств, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка іншої діяльності.


Як спростувати недостовірну інформацію?


Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» у випадку, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію невідома, суд має право за заявою зацікавленої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV Цивільного Процесуального Кодексу України.


Фактично, є два варіанти спростування інформації:


- на вимогу громадянина, якщо така вимога пред’явлена до осіб, які розповсюджували таку інформацію і вони не мають доказів того, що опубліковані ними відомості відповідають дійсності;


- за рішенням суду, яким встановлено недостовірність такої інформації і вимагається її спростувати.


Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв’язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.


Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила, чи певної необізнаності.


Плагіат б\’є по науці – чи є кому відповісти?


Відповідно до ст. 23 ЦК («Відшкодування моральної шкоди») особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.


Так, наприклад, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2019 року у справі № 200/20351/18 інформацію, яку поширено в мережі Facebook визнано недостовірною та такою, що порушує немайнові права. Було зобов’язано громадянина протягом 10 днів із дня набрання судовим рішенням законної сили видалити на власній сторінці у "Фейсбуці" усі публікації, які визначені судом як «недостовірна інформація». А також стягнути з особи моральну шкоду у розмірі 2792, 25 грн та судовий збір – 1578₴


Пам’ятайте, недостовірна інформація – це завжди неправдиві факти. Проте недостовірну інформацію слід відрізняти від оціночних суджень, що не ґрунтуються на фактах, а є лише думками чи припущеннями певних осіб і не можуть бути предметом для спростування.


Щоб не втратити дорогоцінний час та кошти у пошуках справедливості за наклеп, дотримуйтесь такого плану дій:


1. З`ясуйте, чи не є неправдива інформація оціночним судженням.


2. Складіть позовну заяву до суду на автора статті, публікації або виступу, або ж власника веб-сторінки, на якій ця інформація була розміщена. За допомогою звертайтесь до Бюро безоплатної правової допомоги https://legalaid.gov.ua/ua/ або за правовою консультацією 0800 213 103.


Зберіть докази того, що наклеп став відомий хоча б одній третій особі.


3. Текст наклепу має містити Ваше прізвище або очевидні вказівки на те, що це стосується саме Вас.


Далі справа за доказами, що інформація насправді є неправдивою і ці відомості порушують Ваші немайнові права.


Наклеп можуть звести на кожного, проте варто оперативно та змістовно реагувати на всі виклики сьогодення. Кожен має знати, як в такій ситуації грамотно захистити свої права. Для уникнення помилок під час подання позовної заяви та формування правильної стратегії захисту краще звернутися до фахівців у галузі права.


Захищайте свої права разом із Мін’юстом!


Джерело статті: “https://lb.ua/blog/stanislav_kutsenko/426791_naklep_svoboda_slova_chi_zlochin.html”

Back to Top